Материнство і Робота

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами надається на основі медичної довідки. Загальна тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами становить 126 календарних днів, тобто 18 тижнів, з яких 10 тижнів до пологів і 8 тижнів після пологів. Тривалість післяпологової відпустки збільшується до 10 тижнів / 70 календарних днів у випадках ускладнених пологів або народження двох і більше дітей. Сукупна тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами становить 126 або 140 календарних днів і надається в повному обсязі незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

Відповідно до закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами надається тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів (всього 180 календарних днів).

Джерела: ст. 179 Кодексу законів про працю; ст. 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII; ст. 17 Закону України “Про відпустки” вiд 15.11.1996 № 504/96-ВР

Оплата

Законодавство України захищає вагітних жінок від втрати доходу шляхом надання допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами. Вона виплачується застрахованій особі в розмірі 100% від середнього заробітку, розрахованого за правилами Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266. Верхня межа місячної суми страхового допомоги по вагітності та пологах не повинно бути більше, ніж максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Мінімальний розмір допомоги по вагітності та пологах дорівнює мінімальній заробітній платі. Страхову допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Страхову допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами розраховується на основі нарахованої заробітної плати за місяць, але не більше подвійного розміру мінімальної заробітної плати та не менше мінімальної заробітної плати за місяць, якщо страховий стаж працівниці становить менше 6 місяців.

Жінки, які не застраховані в системі обов'язкового державного соціального страхування, мають право на отримання державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами. Воно також виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Державна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується в розмірі 100% середньомісячного доходу (наприклад, стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю), але не менше 25% прожиткового мінімуму для працездатних осіб на місяць. Державна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається, якщо жінка звернулася за ним протягом шести місяців після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Порядок отримання допомоги докладніше описаний в Постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751.

Джерела: ст. 3, 7-9 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” вiд 21.11.1992 № 2811-XII; ст. 19-20, 25-26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” вiд 23.09.1999 № 1105-XIV; Закон України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” вiд 07.12.2017 № 2246-VIII; ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” вiд 08.07.2010 № 2464-VI; Постанова Кабінету Міністрів України вiд 27.12.2001 № 1751; Постанова Кабінету Міністрів України вiд 26.09.2001 № 1266

Безкоштовне медичне обслуговування

Кожній вагітній жінці (працює чи ні) надається медична допомога під час вагітності та пологів у рамках державної програми гарантованої медичної допомоги громадянам. Кожна людина має право на безкоштовну медичну допомогу в гарантованому обсязі, встановленому підзаконними актами. Система стандартів у сфері охорони здоров'я складається з державних соціальних норм і галузевих стандартів. Державні соціальні стандарти у сфері охорони здоров'я включають в себе:

  • перелік та обсяг гарантованого рівня медичної допомоги;
  • обсяг діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур;
  • показники якості надання медичної допомоги;
  • нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення i медичних організацій лікарськими засобами та іншими спеціальними засобами;
  • нормативи забезпечення стаціонарною медичною допомогою;
  • нормативи забезпечення харчуванням медичних організацій.

Передбачаються такі види медичної допомоги: екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована), третинна (високоспеціалізована), паліативна, а також медична реабілітація. Спеціалізована медична допомога надається в стаціонарних або амбулаторних умовах.

В організаціях з широким застосуванням жіночої праці організовуються кімнати для годування грудних дітей, а також кімнати особистої гігієни жінок. Роботодавець повинен видавати вагітним жінкам путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах.

Джерела: ст. 7, 12, 14.1 и 33 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 № 2801-XII; ст. 11 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 № 2017-III; ст. 185-186 Кодексу законів про працю

loading...

Loading...