Охорона Праці

Останнє оновлення: 27.10.2023

Обов'язки роботодавця щодо охорони праці

Відповідно до Конституції кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Кодекс законів про працю та Закон “Про охорону праці” - основні законодавчі акти про охорону праці в Україні. Захист працівників від професійних ризиків закріплюється в окремих законах, наприклад, про пожежну або радіаційної безпеки. Згідно з законом “Про охорону праці” роботодавець зобов'язаний забезпечити безпечні робочі місця. При дистанційній роботі роботодавець відповідає за безпеку обладнання, виданого працівникові.

Роботодавці також зобов'язані забезпечити попередні та періодичні медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах з небезпечними чи шкідливими умовами праці та в інших випадках за законом. Закон про охорону праці деталізує обов'язки роботодавця:

  1. створення та функціонування системи управління охороною праці;
  2. твердження і перегляд правил безпеки і охорони праці;
  3. розслідування і облік нещасних випадків на виробництві;
  4. проведення оцінки умов праці;
  5. інформування та навчання працівників з охорони праці;
  6. впровадження передових технологій, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду в галузі охорони праці;
  7. затвердження положень, інструкцій та інших актів про охорону праці;
  8. перевірка дотримання працівниками вимог охорони праці.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб створюється служба охорони праці. При меншій кількості працівників створення служби не потрібно. Функції охорони праці повинні виконуватися фахівцем з охорони праці. Порушення правил охорони праці роботодавцем тягне за собою штраф в розмірі від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Джерела: ст. 43 Конституції; ст. 153 Кодексу законів про працю; ст 13 i 15 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 № 2694-XII; ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення

Безкоштовне забезпечення засобами захисту

Роботодавці зобов'язані забезпечувати безкоштовними засобами індивідуального захисту працівників, зайнятих на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих погодних умовах (дуже високі або низькі температури). Засоби індивідуального захисту включає в себе спеціальний одяг, спеціальне взуття, миючі засоби, дезинфікуючі засоби і т.д., молоко або рівноцінні харчові продукти, газовану солону воду відповідно до норм галузевих міністерств. Роботодавець зобов'язаний купувати і оновлювати засоби індивідуального захисту відповідно до законодавства та колективними договорами. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати працівникові витрати на спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту, якщо працівник був змушений придбати їх самостійно. Працівники без засобів індивідуального захисту не допускаються до роботи.

Джерела: ст. 163-167 Кодексу законів про працю; ст. 8 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 № 2694-XII

Навчання в області охорони праці

При укладенні трудового договору, роботодавець зобов'язаний прийняти наступні заходи, пов'язані з охороною праці:

  1. повідомити працівників під розпис про умови праці, про наявність професійних ризиків та ризики на робочому місці, які ще не були усунені;
  2. про можливі наслідки для здоров'я працівників;
  3. про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівники повинні пройти інструктаж і навчання (у тому числі дистанційно) з охорони праці при наймі та періодично протягом роботи. Таке навчання по охороні праці і здоров'я, надання першої медичної допомоги, правил поведінки в надзвичайній ситуації здійснюється за рахунок роботодавця. Крім того, працівники, зайняті на роботах з високим ризиком, та інші категорії за законодавством повинні проходити щорічно спеціальну підготовку і перевірку знань відповідних правових актів про охорону праці.

Джерела: ст. 153 Кодексу законів про працю; ст. 18 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 № 2694-XII

Інспекція праці

Державна служба України з питань праці, діяльність якого спрямовується і координується Міністерством соціальної політики, створена з метою перевірки дотримання трудового законодавства, норм охорони праці, положень про обов'язкове державне соціальне страхування, а також здійснення державного гірничого нагляду. 

Кабінет Міністрів затвердив порядок здійснення державного контролю за дотриманням трудового законодавства. Інспектори праці без попереднього повідомлення має право в будь-який час проходити на територію роботодавця, ознайомлюватися з документами та проводити бесіди з працівниками.

Україна ратифікувала Конвенцію МОП 1947 р. (№81) про інспекцію праці в 2004 р.

У Програмі гідної праці МОП в Україні на 2020-2024 рр. відображені такі пріоритети:

  1. повна і продуктивна зайнятість

  2. поліпшення умов праці (питання трудових відносин, безпеки та гігієни праці, оплати праці, легалізації неформальної зайнятості і т.д.);

  3. підвищення соціального захисту;

  4. ефективний інклюзивний соціальний діалог.

Джерела: ст. 160, 259-263 Кодексу законів про працю; Положення про Державну службу України з питань праці; Програмі гідної праці МОП в Україні на 2020 - 2024 рр.

Loading...