Робота і оплата праці

Мінімальний розмір оплати праці

Конституція України гарантує кожному право на отримання мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством. Мінімальний розмір оплати праці в Україні визначається на національному рівні. Мінімальна заробітна плата переглядається щорічно Законом України про державний бюджет. Мінімальна заробітна плата розраховується щорічно та щомісячно. Розмір заробітної плати збiльшується при важкій роботі, роботі в шкідливих і небезпечних умовах праці, роботі в особливих географічних і геологічних умовах, а також при роботі з ризиком для здоров'я. Перелік таких робіт визначається Кабінетом Міністрів.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених представниками професійних спілок, роботодавців і їх об'єднань. Розмір заробітної плати може бути встановлений національними, галузевими, територіальними колективними угодами або колективними договорами. Положення колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевим) або територіальним угодою (але не нижче державних норм і гарантій в оплаті праці), можуть застосовуватися тільки тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства на термін не більше 6 місяців. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням вартості життя, рівня середньої заробітної плати в країні, прожиткового мінімуму (межі бідності), рівня продуктивності і зайнятості, а також потреб працівників та їх сімей.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати визначаються генеральною угодою. В організаціях позабюджетної сфери тарифна ставка робітника I розряду встановлюється в розмірі, закріпленому у відповіднiй галузевій угоді, або вона повинна бути не нижче 110% мінімальної заробітної плати (якщо галузевої угоди немає).

Мінімальна заробітна плата - згідно з законом встановлена ​​нижня межа заробітної плати для некваліфікованої робочої сили. Мінімальна заробітна плата не може бути меншою, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб. Мінімальний розмір оплати праці, встановлений відповідно до законодавства, або мінімальна тарифна ставка, закріплена в колективному договорі, не включаючи в себе премії, допомоги, заохочувальнi та компенсаційні виплати.

Джерела: ст. 43 Конституції; ст. 95 и 100 Кодексу законів про працю; Закон України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” вiд 21.12.2016 № 1801-VIII; ст. 3, 9-14 Закону “Про оплату праці” від 24.03.1995 № 108/95-ВР; Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні від 23.08.2016

Для отримання більш докладної інформації про ставки мінімальної зарплати, будь ласка, зверніться до сторінки про мінімальну зарплату

Заробітна плата

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вимiрi, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. У той час як мінімальна заробітна плата визначається відповідно до закону, максимальної суми заробітної плати ніде не встановлено. Заробітна плата підлягає індексації з урахуванням інфляції.

Заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць (раз на півмісяця) у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою. Якщо точніше, то заробітна плата має бути виплачена раз на кожні 16 календарних днів, однак не пізніше ніж через 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється платіж. Виплата заробітної плати може здійснюватися банківським або поштовим переказом, якщо працівник дав письмову згоду на це.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата має бути виплачена в національній валюті - у гривнях. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється. Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому вимiрi, є звичайною або бажаною для працівників. Перелік товарів, якими заборонено виплачувати зарплату, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Законодавство забороняє обмеження прав працівників вільно розпоряджатися своєю заробітною платою. Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником роботодавцю чи будь-якому посередникові за одержання або збереження роботи. Відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством. При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, передбачених законодавством, - 50% заробітної плати. Розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70% при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством стягнення не звертається. При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про загальну суму заробітної плати, розміри і підстави відрахувань та утримань з неї та суму до виплати.

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному розмірі виплачувати заробітну плату, в іншому разі вони несуть відповідальність: дисциплінарну, матеріальну, адміністративну або кримінальну. Порушення законодавства про оплату праці карається штрафом в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Джерела: ст. 94, 97 и 115 Кодексу законів про працю; ст. 23, 26, 33, 36 Закону “Про оплату праці” від 24.03.1995 № 108/95-ВР; ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення

Нормативне регулювання оплати праці:

  • Конституция Украины 1996 г. / Constitution of Ukraine 1996
  • Кодекс Законов о Труде Украины 1971 г. (в ред. от 17.05.2016) / Labor Code of Ukraine 1971 (version 17.05.2016)
  • Закон Украины “О государственном бюджете Украины на 2017 год” от 21.12.2016 № 1801-VIII / Law of Ukraine ‘About State Budget of Ukraine for 2017’ 21.12.2016 № 1801-VIII
  • Закон Украины “Об оплате труда” от 24.03.1995 № 108/95-ВР (в ред. от 26.11.2015) / Law of Ukraine ‘About remuneration’ 24.03.1995 № 108/95-ВР (version 26.11.2015)
  • Кодекс Украины об административных правонарушениях 1984 г. (в ред. от 05.10.2016) / Code on Administrative Penalties of Ukraine 1984 (version 05.10.2016)
  • Генеральное соглашение «О регулировании основных принципов и норм реализации социально-экономической политики и трудовых отношений в Украине» от 23.08.2016 / General collective agreement ‘About regulation of the main principles and rules of implementation of socio-economic policies and labor relations in Ukraine 08.23.2016
При использовании материалов сайта обязательна ссылка © WageIndicator 2017: Mojazarplata.com.ua/ua - Робота і оплата праці